При вирощуванні рослин часто створюються умови, коли отрутохімікати можуть накопичуватися в грунті в таких кількостях, що вони вже надають негативну дію на мікрофлору та вищі рослини, викликаючи порушення фізіологічних функцій організму. Крім того, потрібно враховувати, що отрути надходять в рослини, накопичуються в сільськогосподарських продуктах і тим самим надають негативну дію на людину і тварин. І в той же час застосування отрутохімікатів в сільськогосподарському виробництві для захисту рослин від шкідників є економічно вигідним прийомом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Таким чином, поряд з необхідністю використання отрутохімікатів у сільському господарстві, виникає нова задача: ліквідувати негативний вплив отрутохімікатів на життєдіяльність різних організмів. Цього можна досягти або прискоренням розкладу отрутою в грунті, або підвищенням пристосовності до них сільськогосподарських рослин. І чим активніше застосовуються пестициди, тим більша потреба у використанні адаптогенів, представником яких є гумат натрію. Загальновідомо, що ряд культур, наприклад, кукурудза відрізняється підвищеною стійкістю до гербіцидів, що й обумовлює можливість їх застосування в боротьбі зі смітною рослинністю. Але в сівозмінах є культури, що відрізняються підвищеною до них чутливістю (пшениця, ячмінь, горох, овес тощо), які негативно реагують на їх залишкову кількість в грунті. Фізіологічно активна речовина гумусової природи - гумат натрію - знаходить своє застосування як адаптоген і фактор детоксикації грунтів. Позитивний вплив гумату натрію, внесеного в грунт з мінеральними добривами, позначився на зниженні негативного ефекту підвищених доз гексахлорану, фталану та деяких інших інсектофунгіцидів. Гумат натрію є і радіопротектором.