Виснаження світових запасів нафти і підвищення цін на традиційні моторні палива змушують двигунобудівників шукати їм заміну. До цього ж підштовхує і постійно посилюються вимоги до токсичності відпрацьованих газів двигунів. У результаті все частіше стали застосовувати так звані альтернативні палива - стиснений і зріджений гази; палива, отримані з природного газу, вугілля і, що найголовніше, з відновлювальних джерел енергії. Не випадково ЄЕК ООН вже прийняла резолюцію про переведення до 2020 р. 23% європейського автотранспорту саме на альтернативні палива, в тому числі 10% - на природний газ, 8 - на біогаз і 5% - на водень. Але на більш далеку перспективу найцікавішими будуть, по всій видимості, саме палива з відновлювальних ресурсів. І перш за все - з біомаси (деревина, продукти сільськогосподарського виробництва, тощо), якої у світі щорічно утворюється 170-200 млрд. т, що енергетично еквівалентно 70-80 млрд. т нафти. При цьому і теоретично, і експериментально доведено: найбільш перспективні рослинні олії - соняшникова, бавовняна, соєва, лляна, пальмова, арахісове, сурепное та ін Їх можна використовувати в початковому вигляді або після хімічної обробки (облагороджування), а також у суміші з нафтовими паливами або спиртами. Причому найбільш цікаві не самі олії, а їх метилові ефіри, одержувані як із відходів виробництва харчових продуктів, так і безпосередньо з рослинних олій. Саме тому в Європі (Англія, Німеччина, Польща, Франція, Швеція) та Азії (Китай, Індія, Індонезія) вже почали застосовувати на АТС палива з рослинних олій та продуктів їх хімічної переробки - метилові ефір і спирт. Більше того, у перелічених країнах прийняті законодавчі акти про виробництво сумішей з дизельного палива і таких продуктів.