Сорт сої Романтика створено методом гібридизації з подальшим багаторазовим індивідуальним добором. Сорт занесено до Державного реєстру сортів рослин України з 1998 р. для Степової і Лісостепової зон України. Довжина вегетаційного періоду 90-100 днів. Маса 1000 насінин 150 - 160 г, вміст білка в зерні 37 % і жиру 22 %. Відзначається високою адаптивністю до умов вирощування. Сорт має підвищену посухостійкість, стійкість до вилягання, ураження хворобами і шкідниками, добре пристосований до механізованого збирання. Урожай зерна в умовах виробництва складає 23 - 25 ц/га. Попередники. В умовах Харківської області, де опадів за період вегетації випадає порівняно мало і розподіляються вони нерівномірно, урожай сої в основному залежить від запасів вологи в грунті. Сорт сої Романтика характеризується середньою стійкістю до засухи. Критичним за водоспоживанням є період від цвітіння до наливу насіння (60—70% від загального водоспоживання). За календарними строками він припадає на липень—серпень. Цей сорт можна вирощувати на всіх фонах грунтів при умові, щоб вони не мали різко вираженої кислотності і характеризувались доброю аерацією. В сівозміні сою розмішують після озимих та ярих зернових колосових культур. На чистих від бур’янів полях її можна висівати після кукурудзи та овочевих культур. Не слід розміщувати її після бобових культур, соняшнику, багаторічних трав, а також біля акацієвих насаджень, оскільки вони уражаються спільними шкідниками та хворобами. Сою можна повертати на попереднє місце в сівозміні не раніше через 3—4 роки. Обробіток грунту. При проведенні обробітку грунту особливу увагу треба приділяти максимальному очищенню поля від бур’янів, а також накопиченню і збереженню вологи. Після збирання попередника проводять одне — два лущення стерні, а наприкінці серпня або у вересні — оранку на глибину 25—27 см. Якщо на полі проросли бур’яни, то пізньою осінню проводять культивацію на глибину 8—10 см як для знищення бур’янів, так і для вирівнювання поверхні грунту. Весною при визріванні грунту проводять боронування, а потім культивацію на 8—10 см. Для передпосівної культивації застосовують культиватори УСМК-5,4, комбіновані агрегати РВК-5,4, РВК-3,6, АРВ-8,1 та інші, на глибину обробітку 4—6 см. Внесення гербіцидів. Для знищення багаторічних коренепаросткових бур’янів (будяк, осот, березка польова та інші) в системі основної підготовки грунту треба застосовувати гербіциди групи 2,4Д (амінна сіль 2,4Д — 2—3 л/га д. р.). Проти однорічних злакових і деяких дводольних бур’янів до посіву з загортанням в грунт вноситься Трефлан, 48 % к. е. — 2,0—3,0 л/га. До посіву або до появи сходів застосовують Дуал Голд, 96 % к. е. — 1,0—1,6 л/га, Трофі, 90 % к. е. — 1,5—2,0 л/га. До посіву або до появи сходів і після сходів сої у фазі 1—3 листків можна застосовувати Півот, 70 % в. р. к. — 0,6—0,8 л/га. У фазі 2—4 справжніх листків сої посіви обприскують Базаграном, 48 % в. р. — 1,5—3,0 л/га. Проти однорічних і багаторічних злакових бур’янів у фазу 4—5 листків сої застосовують Фюзілад, 25 % к. е. — 4 л/га, Фюзілад-Супер, 12 % к, е. — 4 л/га. Удобрення. Соя — вимоглива культура до внесення добрив. Слід враховувати здатність сої засвоювати атмосферний азот за рахунок бульбочкових бактерій. Тому штучна бактеризація посівного насіння є важливим прийомом підвищення урожаю і збільшення вмісту протеїну в насінні. Якщо добрива не вносились під попередні культури, то під сою слід вносити 20—25 т/га гною або повне мінеральне добриво по 40—60 кг діючої речовини на гектар. Добрива вносять восени під оранку. Для цього використовують ІРМГ-4 або РУМ-8 в агрегаті з МТЇ-80/82 або Т-150к. Сівба. Сою висівають при температурі грунту 12—14 С. Глибина загортання насіння 4—6 см. Фенологічним показником початку сівби є цвітіння яблуні. Перед посівом насіння обробляють ризоторфіном. Для сівби застосовують бурякові, овочеві та пневматичні кукурудзяні сівалки. Посів широкорядний з міжряддями 45 см, а на чистих від бур’янів полях цей сорт можна висівати і рядковим способом з міжряддями 15 см. Оптимальна норма висіву сої повинна становити 500—600 тис. шт. схожих насінин на гектар. Догляд за посівами. Одразу після посіву сої поле коткують. Застосування гербіцидів не єдиний засіб боротьби з бур’янами. Правильне застосування агротехнічних заходів, таких, як до- і післясходове боронування і дві міжрядні культивації, дозволяє повністю знищити бур’яни. Найбільш ефективним боронування буває, якщо воно проводиться, коли бур’яни знаходяться у фазі ниточок або тільки з’являються на поверхні грунту (фаза сім’ядольних листочків). По сходах сою боронують в період від утворення першого і до трьох справжніх листків. Боронування проводиться легкими і середніми боронами при швидкості трактора 3—4 км/год упоперек рядків після 11 години, коли знизиться тургор у рослин. Кількість міжрядних обробітків визначається в залежності від засміченості посівів, щільності грунту та погодних умов. Захист від шкідників, хвороб і бур’янів. Хімічний захист посівів від хвороб і шкідників застосовують при перевищенні порогу шкодочинності. Проти кореневих гнилей, пероноспорозу, плісеневих грибів, білої та сірої ганилей насіння протруюють Бенлатом, 50% або Фундазолом, 50% з.п. — 3 кг/т зерна, а також Вітаваксом 200 ФФ — 2,5 л/т. Сівба в оптимальні строки та загортання насіння на глибину 3—4 см прискорює його проростання і, відповідно, знижує ураження сходів бактеріальними хворобами та пошкодження грунтовими шкідниками. Проти однорічних дводольних бур’янів у фазі 1—3 справжніх листків сої посіви обприскують Базаграном, 48% в. р. 1,5—3,0 л/га, Базаграном-Новий, 48% в. р. — 1,5—3,0 л/га; у фазі 2—4 справжніх листків сої, відповідно, Блазером 2 с, 24% в.р.к. — 1,5—2,5 л/га при висоті бур’янів 5—8 см. Проти багато- і однорічних злакових бур’янів у фазі 4—5 справжніх листків сої застосовують Фюзілад, 25% к.е. — 4 л/га, Фюзілад-Супер, 12,5% к.е. — 4 л/га. Збирання урожаю. Сою збирають прямим комбайнуванням, коли вологість насіння понизиться до 16%, комбайнами СК-5 „Нива“, „Дон-1500“, „Джон Дір“, „Обрій“ та іншими. Жатку встановлюють на мінімальну висоту, частоту обертання барабана знижують до 500—600, а при вологості насіння менше 12% — до 300—400 обертів за хвилину, щоб запобігти травмування насіння. Після обмолоту насіння одразу очищають і висушують до 10—14 % вологості. Необхідно досягти правильного режиму висушування. Перші 5—6 годин насіння сушать при температурі 30—35°С, а потім збільшують до 40°С.